Лізосоми (від грец. Λύσις – розчиняю і sōma – тіло) – це органели оточені мембраною в еукаріотичних клітинах, які містять ферменти для розщеплення різних органічних речовин, таких як білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти та полісахариди.
Найчастіше вони зустрічаються в клітинах тварин, крім еритроцитів але вони зустрічаються лише в кількох дрібних видах рослин (сапрофіти та слизовики).
Лізосоми знаходяться у цитоплазмі клітин.
Утворює нові лізосоми, – це апарат Гольджі.
Лізосоми були відкриті в 1955 році бельгійським біохіміком Крістіаном де Дювом.
Функції лізосом
Ці ферменти допомагають розкладати відпрацьовані компоненти клітини, поживні речовини та бактерії, а також виконувати інші функції.
Основні функції лізосом включають:
- Перетравлення та розщеплення білків: Містять протеази, які розщеплюють білки на амінокислоти. Цей процес називається протеолізом. Розщеплені амінокислоти можуть бути використані для синтезу нових білків або як джерело енергії.
- Розщеплення ліпідів: Містять ліпази, які розщеплюють ліпіди (жири) на гліцерол та жирні кислоти. Цей процес важливий для метаболізму ліпідів та енергетичного обміну.
- Розщеплення нуклеїнових кислот: Лізосоми містять нуклеази, які розщеплюють нуклеїнові кислоти (ДНК та РНК) на нуклеотиди. Це допомагає видалити надлишкові або пошкоджені нуклеїнові кислоти.
- Розщеплення полісахаридів: Лізосоми містять глікозидази, які розщеплюють полісахариди (вуглеводи) на мономери, такі як цукри та глюкоза.
- Автофагія: Лізосоми грають роль у процесі автофагії, коли вони розщеплюють власні структури та органели клітини. Цей процес допомагає видалити старі або пошкоджені компоненти та відновити поживні речовини.
- Видалення відпрацьованих компонентів: Допомагають видаляти відпрацьовані органели, бактерії та інші патогени через процес фагоцитозу.
- Захист від патогенів: Можуть містити ферменти, які розщеплюють бактерії та інші патогени, допомагаючи клітині захищатися від інфекцій.
Усі ці функції лізосом сприяють підтриманню оптимального метаболізму, переробці поживних речовин, видаленню відпрацьованих або надлишкових компонентів та захисту клітини.