Кульбаба

Кульбаба (Taraxacum) — це рід рослин родини айстрових (Asteraceae), який включає декілька десятків видів.

Інша назва (народні назви):  баранки, бабка, купава.

Представники роду поширені в Європі, Азії, Америці, Австралії та Північній Африці. Рід Кульбаба налічує понад 2000 видів, в Україні зростають дванадцять, з них найпоширенішим є Кульбаба звичайна, або лікарська (Taraxacum officinale). Росте скрізь в Україні на луках, вигонах, у садах як бур’ян, але також має лікувальні та кулінарні властивості.

Опис кульбаба лікарська

Має вертикальний, зовні червонувато-бурий, всередині — білий корінь, який угорі переходить у коротке розгалужене кореневище.

Квіткові стебла (стрілки) дудчасті, круглі, безлисті, вгорі павутинисті й закінчуються одиничними кошиками, 10—40 см заввишки.

Всі листки — у прикореневій розетці, притиснуті до землі або косо стоять угору, довгасто-обернено-ланцетні, вищерблено-зубчасті або глибоко-вищерблено-перисто-надрізані, з трикутними, іноді зубчастими і спрямованими вниз лопатями.

Всі квітки язичкові, яскраво-жовті, двостатеві.

Плоди — сім’янки, з довгим дзьобиком, що має чубок з простих волосків. Цвіте з травня до осені.

Кульбаба
Кульбаба
Цвітіння кульбаби
Насіння кульбаби
Плід кульбаби

Хімічний склад кульбаби лікарської

Хімічний склад кульбаби лікарської (Taraxacum officinale) різноманітний і включає в себе наступні речовини:

  • Гіркі глікозиди (тараксацин, тараксацерин, тараксастол, тараксастерин) – надають кульбабі характерний гіркий смак і мають жовчогінні, сечогінні та протизапальні властивості.
  • Сапонини – мають дезинфікуючі та протизапальні властивості.
  • Смоли – мають протимікробні властивості.
  • Каучук – має протизапальні та ранозагоювальні властивості.
  • Аспарагін – є джерелом енергії для організму.
  • Холін – бере участь у метаболізмі жирів і холестерину.
  • Органічні кислоти (хінна, яблучна, лимонна, щавлева) – мають антисептичні та протизапальні властивості.
  • Фарбувальні речовини (каротин, флавоноїди) – мають антиоксидантні властивості.
  • Жирні олії – містять поліненасичені жирні кислоти, які є корисними для здоров’я серцево-судинної системи.
  • Вітаміни (А, С, К, Е, групи В) – мають різноманітні біологічні властивості.
  • Мінерали (кальцій, залізо, магній, фосфор, селен) – необхідні для нормального функціонування організму.

Крім того, в кульбабі лікарській виявлені інші речовини, такі як стероїди, алкалоїди, поліфеноли та ін.

Вміст цих речовин у кульбабі лікарській залежить від виду рослини, її віку, умов зростання та інших факторів.

Хімічний склад кульбаби лікарської обумовлює її лікувальні та кулінарні властивості.

Лікувальні властивості кульбаби лікарської

Кульбаба лікарська має широкий спектр лікувальних властивостей, зокрема:

  • Жовчогінні – сприяє виведенню жовчі з організму, що допомагає при захворюваннях печінки та жовчного міхура.
  • Сечогінні – сприяє виведенню сечі з організму, що допомагає при захворюваннях сечовивідних шляхів.
  • Протизапальні – має протизапальну дію на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів та інших органів.
  • Антиоксидантні – захищає клітини організму від ушкодження вільними радикалами.
  • Стимулюючі – стимулює роботу травного тракту, жовчного міхура, нирок та інших органів.

Кульбаба лікарська застосовується для лікування таких захворювань, як:

  • Хвороби печінки (гепатит, холецистит, цироз печінки)
  • Хвороби жовчного міхура (холецистит, жовчнокам’яна хвороба)
  • Хвороби сечовивідних шляхів (цистит, пієлонефрит, нефрит)
  • Хвороби шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба, дисбактеріоз)
  • Захворювання дихальних шляхів (бронхіт, астма)
  • Анемія
  • Цукровий діабет
  • Знижений імунітет

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО

  • настій коріння (10 г, або 1 столову ложку сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3—4 рази на день за 15 хвилин до їди як апетитний і жовчогінний засіб;
  • настій трави (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) по півсклянки 4 рази на день до їди;
  • дві столові ложки суміші (порівну) коріння кульбаби і лопуха справжнього заливають на ніч холод- ною водою, вранці кип’ятять 10 хвилин, настоюють 20 хвилин і п’ють по півсклянки 3 рази на день при екземі (для посилення терапевтичного ефекту місця, уражені екземою, змазують маззю, яку готують, змішуючи порівну борошно коріння кульбаби з медом; змивають мазь теплою сироваткою з молока);
  • дві столові ложки суміші (по-рівну) трави кульбаби, листя кропиви жалкої і квіток терну звичайного настоюють 4 години в 2 склянках окропу і п’ють по півсклянки 4 рази на день протягом 2 тижнів як «кровоочисний» засіб при висипаннях на тілі, фурункулах та екземі, дотримуючись дієти без м’яса і яєць;
  • столову ложку суміші коріння кульбаби (20 г), трави деревію звичайного (40 г) і трави полину гіркого (40 г) настоюють 20 хвилин у склянці окропу і п’ють по 1 столовій ложці 3—4 рази на день за 15 хвилин до їди для збудження апетиту і пожвавлення травлення;
  • столову ложку суміші (по-рівну) коріння кульбаби, кореневищ пирію повзучого, коріння мильнянки лікарської і трави деревію звичайного настоюють 30 хвилин у склянці окропу і п’ють щодня по 1 склянці вранці і ввечері при атеросклерозі (лікування тривале);
  • столову ложку суміші (по-рівну) коріння кульбаби і вовчуга польового; кори крушини ламкої і листя м’яти перцевої напарюють 10 хвилин у склянці окропу і п’ють по 2— З склянки на день як жовчогінний засіб;
  • столову ложку суміші (порівну) коріння кульбаби і цикорію дикого та квіток цмину піскового варять 5 хвилин у склянці окропу і випивають за З рази протягом дня як жовчогінний засіб;
  • столову ложку суміші (порівну) коріння кульбаби, листя чорниці і кропиви дводомної, стручків квасолі звичайної, трави козлятника лікарського настоюють 20 хвилин у склянці окропу і п’ють по 1 склянці 3—4 рази на день при діабеті, дотримуючись, при цьому відповідної дієти;

ЗОВНІШНЬО

  • відваром коріння (2 столові ложки сировини на 300 мл окропу, кип’ятять 15 хвилин, охолоджують) миють обличчя, щоб позбутися ластовиння

Кулінарні властивості кульбаби лікарської

Молоді листя кульбаби лікарської можна їсти в сирому вигляді або готувати. Вони мають гіркуватий смак, який можна зменшити, замочивши листя в холодній воді на кілька годин. З кореня кульбаби лікарської готують салати, супи, цукерки та інші страви.

Кульбаба лікарська – це корисна і універсальна рослина, яка має широкий спектр лікувальних і кулінарних властивостей.

Протипоказання

Кульбабу не рекомендують вживати під час закупорки жов­чних шляхів, з обережністю за­стосовувати хворим на гастрит і виразкову хворобу. За передозу­вання можлива блювота і діарея.