Клітинна мембрана

Клітинна мембрана (цитоплазматична мембрана) – це тонка оболонка, яка оточує клітину і відокремлює її внутрішній простір від зовнішнього середовища.

Клітинна мембрана виконує декілька важливих функцій, зокрема контролю руху речовин в середину та назовні клітини.

Функції клітинної мембрани

  1. Регуляція: Мембрана регулює проникнення різних речовин (які можуть бути розчиненими у воді або іншому розчиннику) в клітину та виведення внутрішніх речовин назовні.
  2. Забезпечення структурної цілісності: Клітинна мембрана надає клітині форму та структуру, забезпечуючи її цілісність та захист від пошкоджень.
  3. Взаємодія з оточуючим середовищем: Дозволяє клітині взаємодіяти з оточуючим середовищем, в тому числі з іншими клітинами, шляхом рецепторів на її поверхні.
  4. Розпізнавання та сигнальні шляхи: Мембрана може мати білкові рецептори, які розпізнають специфічні молекули зовнішнього середовища та спричиняють активацію внутрішніх сигнальних шляхів у клітині.
  5. Адгезія та взаємодія з іншими клітинами: Допомагає клітинам приєднуватися одна до одної, утворюючи тканини та органи, а також взаємодіяти з іншими клітинами для виконання специфічних функцій.
  6. Виділення та поглинання: Мембрана може виділяти відходи з клітини та поглинати речовин з оточуючого середовища.

Клітинна мембрана складається з ліпідів, білків та відомих як гліколіпіди (складні молекули, які містять ліпідний та вуглеводний компоненти). Така будова надає мембрані гнучкість та можливість виконувати різні функції.

Будова клітинної мембрани

Клітинна мембрана

Клітинна мембрана має складну будову, яка включає різні молекули, які працюють разом для забезпечення функцій мембрани. Основні компоненти клітинної мембрани включають фосфоліпіди, білки та гліколіпіди.

Будова клітинної мембрани:

  1. Фосфоліпіди: Це основні будівельні блоки клітинної мембрани. Фосфоліпіди мають головку, яка є гідрофільною (приваблює воду) та два хвости, які є гідрофобними (відштовхують воду). Фосфоліпіди утворюють подвійний шар, де головки спрямовані на зовнішній та внутрішній бік мембрани, а хвости відвернуті один від одного.
  2. Білки: Клітинна мембрана містить різноманітні типи білків, які можуть бути вбудовані у мембрану (інтегральні білки) або приєднані до її поверхні (периферичні білки). Інтегральні білки можуть проникати через всю товщу мембрани та виконувати різні функції, включаючи перенесення речовин через мембрану та рецепцію сигналів. Периферичні білки можуть брати участь у взаємодії з іншими клітинами та внутрішніми структурами клітини.
  3. Гліколіпіди та глікопротеїни: Це білки та ліпіди, які містять приєднані до них вуглеводні ланцюги. Вони розташовані на зовнішній поверхні мембрани та можуть взаємодіяти з оточуючим середовищем, включаючи інші клітини.
  4. Холестерин: Холестерин є складовою частиною клітинної мембрани у багатьох клітинних типах. Він допомагає регулювати структуру та рігідність мембрани.

Усі ці компоненти співпрацюють для забезпечення функцій клітинної мембрани, включаючи регуляцію транспорту речовин, взаємодію з оточуючим середовищем та передачу сигналів.