Лаванда лікарська – це рослина родини губоцвіті, низькорослий, ароматний напівкущик, який зазвичай виростає від 40 до 90 см у діаметрі і від 20 до 60 см у висоту.
Інші назви:
- Лаванда вузьколиста
- Lavandula angustifolia
Лаванда – це багаторічна рослина, яка відносно легка в догляді. Вона віддає перевагу сонячним ділянкам з добре дренованим ґрунтом. Посухостійка і не потребує багато води.
Півкущик з численними розгалуженими стеблами, 20 — 60 см заввишки.
Листки супротивні, сидячі, лінійні або лінійно-ланцетні, з загорнутими вниз краями. Вони мають сильний, характерний аромат, який часто використовується в ароматерапії та парфумерії.
Квітки неправильні, зібрані в 6—10-квіткові кільця, що утворюють верхівкові переривчасті колосовидні суцвіття; віночок голубий або фіолетовий, рідше — білий або рожевий.
Плід — з чотирьох горішків.
Цвіте у липні — серпні.
Поширення
Лаванда походить з Середземномор’я. На території України, переважно в Криму, її культивують як ефіро-олійну, рідше — як декоративну рослину.
Заготівля і зберігання
Для виготовлення ліків використовують квітки (Flores Lavandulae), рідше траву (Herba Lavandulae). Суцвіття зрізають через 1 —1,5 тижня після початку цвітіння, зв’язують у снопики, швидко сушать і обмолочують (відділяють квітки від стебел). Вихід сухих квіток становить 14—15 % . Із свіжо- зібраних суцвіть одержують лавандову олію (Oleum Lavandulae). Квітки й суцвіття, як сировина для одержання лавандової олії, входять до фармакопей 16 країн світу.
Траву заготовляють в період цвітіння рослини.
Хімічний склад
Усі частини рослини містять ефірну олію (стебла — 0,19 % , листки — 0,37 % , суцвіття — 0,8—1,2%), до складу якої входять ліналоол і його складні ефіри з різними кислотами, кумарини, герніарин, урсолова кислота, дубильні речовини.
Фармакологічні властивості і використання.
Лавандову олію, яка має антисептичні властивості, ви-користовують для лікування гнійних ран і гангрени, для покращення запаху різних лікарських форм, які вживаються зовнішньо.
При ревматизмі й невралгічних болях розведену в спирті лавандову олію використовують як подразнюючий засіб, який зумовлює приплив крові до шкіри.
Лавандову олію використовують і в ароматерапії.
Лавандова олія широко використовується в фармацевтичній та парфюмерній промисловості. Квітки й траву лаванди використовують у народній медицині як слабозаспокійливий і спазмолітичний засіб при мігрені, неврастенії, нервовому серцебитті, болях у ділянці шлунково-кишкового тракту, як діуретичний і такий, що розріджує жовч, засіб.
Квітки входять до складу сумішей, які застосовують для лікування нервових, серцево-судинних, шлункових, ниркових та інших захворювань.
Сухі суцвіття рослини використовують у побуті як засіб, що відлякує міль.
Протипоказання
- Вагітність і годування груддю: Лаванда не рекомендується використовувати під час вагітності та годування груддю.
- Епілепсія: Лаванда може спровокувати епілептичний напад у людей з епілепсією.
- Алергія на ефірні олії: Лаванда є ефірною олією, тому її не рекомендується використовувати людям з алергією на ефірні олії.
- Прийом антикоагулянтів: Лаванда може посилювати дію антикоагулянтів, тому її рекомендується використовувати з обережністю людям, які приймають ці препарати.
Цікаві фактиів про лаванду
- Лаванда була відома стародавнім грекам і римлянам, які використовували її в лікарських і косметичних цілях.
- Назва “лаванда” походить від латинського слова “lavare”, що означає “мити”. Вважається, що рослина отримала цю назву через те, що її використовували для миття і ароматизації ванн.
- Лаванда – це символ чистоти, миру і спокою.
- Лаванда – це медоносна рослина, яка приваблює бджіл і метеликів.
- Лаванда – це популярний інгредієнт в засобах по догляду за шкірою, таких як креми, лосьйони і мила.